Хіба ж хто долю свою знає,
Що уготовано для нас.
Кожен живе, про себе дбає,
А потім? Потім прийде час..
Перед собою сповідь приймеш,
Згадаєш, що і як робив.
Що не зробив, уже не встигнеш,
Захочеться, щоб хтось зігрів..
Щоб хтось згадав тобі приємне,
Про час, коли в житті творив.
Захочеться, щоб недаремно,
Тепер вже в спогадах - прожив.
