І в осінь жовтень стрічає весну,
І встеляє квіти любові їй до ніг.
А знаєш не пізно знайти, ту одну, -
Що розтопить в твоїм серці - білий сніг.
О скільки днів і безсонних ночей ,
Я шукав тебе лиш одну поміж зірок.
Ти цвіла трояндою між лілей ,
Моя найкраща квіточка поміж квіток.
Я шукав погляд ласкавих очей,
Тепло ласкавих рук і усмішку милу.
Щоб казкою прийшла серед ночей,
Взяла мене у свій тихий рай на крилах.
У моїм серці живе, лиш любов
Я нахилю тобі ясні тихі зорі .
Прожену дощ, як вітер між дібров
Сонцем осяю шлях, як маяк у морі.
Твої очі зелені -зелені
У них я бачу блакить неба - ясен світ.
Ти - ковток повітря, як потреба
Моя любов, що солодить як вишні цвіт .
2--------------------------------------
Біда не в тім, що за вікном зима
Замітає стежки до нашого раю.
А у тім, що поруч тебе нема
Життя наче квітка без тепла згорає.
Не повернути весну юних літ,
Не віднайти, ті стежки, де ми ходили.
У круговерті життя - в'яне цвіт,
Ключі до щастя у тумані згубили.
Зима мете сніги на рану сіль,
І не стерти з пам'яті найкращий час.
Втратив тебе, відчув у душі біль,-
Оту любов ,що зігрівала кров у нас.
Життя, як море грізне , бурхливе,
І не кожен віднайде берег любові.
Де живе любов, серце щасливе -
Зуміє зігріти мерзлу душу в слові.
ID:
1057404
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 16.02.2026 08:06:11
© дата внесення змiн: 16.02.2026 09:37:43
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
