Холодне довкола - крижинками вкриті дахи,
Сповзають з пілонів піддашних колючі бурульки.
Розсипала срібло сувора зима, і птахи
Клубками поволі катають тіла, наче кульки.
Стежинки замерзлі підступно підсовують лід
Під чоботи зимні, з яких визирають шкарпетки.
На ґанку навпочіпки палить цигарку сусід
І не уявляє, що пише про нього поетка.
Він вийшов у светрі і дивиться сумно на світ
Мороз не кусає його грубі пальці - боїться
Відкашлявся (мабуть, у нього хронічний бронхіт),
А сходи слизькі, підхопив: "Та ну що ж ви, держіцця!"
Жаринка упала. "Така у вас тепла рука!
Я знаю приїхали звідкись та звідки мені не відомо".
"Приїхав з війни... Ну якщо ви цікава така".
Здалось, що це місце поволі стає йому домом.
