Тут три тіні кидають йому олтарі,
Темно тут не буває роками,
Бог лілових світанків в епохи старі
Тут створив кожну душу і камінь.
Для життя там умови були непрості
Бурі там і цунамі гуляли,
Та завжди у біді виручав він усіх,
Хто в молитві до нього взивали.
Цим несхожий він був на всіх інших богів
Долі смертних котрим не цікаві,
Не жалів він для душ, що молились дарів,
Не відмовив у жодній він справі.
І минали епох за рядами ряди,
Та попри всі цунамі і бурі,
Тих, хто вірив йому оминали завжди
Духи горя й хвороби похмурі.
Та завжди так бувало, не схожий коли,
Ти на тих, хто по-іншому грає,
Пав від заздрощів він, ніж у спину схопив,
Самий добрий в божественній зграї.
І в системі трьох зір, вже по-іншому скрізь
Всі молились із вірою в чудо,
Та не бачило небо лілове їх сліз
Вже байдуже йому, що там буде…
Дуже сподобалась! 
