Я хочу сказати, любий: -
Не вірю жодному слову!
В Карпатах ти… приголубив,
Обнявши мене раптово.
А потім забув про щирість,
Яка – основа любові!
Куди ж поділася - милість?
Мене ти вбив своїм словом -
За те, що кохала щиро,
Тебе навмання до болю.
А ти взяв в руки сокиру –
Словесно вдарив по Волі,
Тому, що я дуже щемко,
Бажала справжніх стосунків.
Читай Тараса Шевченко! –
Його вірші – як дарунки,
Для тих, хто вчиться кохати,
Але ще поки – не вміє.
Я буду в серці чекати,
Коли твій мозок прозріє!
15.04.2015
