Не за горами вже зима постукає в віконце,
Тепла чарівного нема і не зігріє сонце,
Затягнуть хмари дивний світ і посіріє небо,
Краса відійде в інший світ незнаний і далекий
Впаде останній жовтий лист грайливо на стежину,
Він нагадає, що забуть не зможемо хвилину,
Найкращу, рідну, що завжди нам додавала сили,
А ми ступали всі роки та і були щасливі
Затягне небо сивина, сумна така картина,
Я не люблю без кольорів, щоби була година
Та тихо серденьку скажу - мотиви гармонійні
І якщо є мінори в ній- вони завжди помірні.
Хоч і сумно на душі,
І небо посивіло.
Нехай минуть воєнні дні,
Прийде нам мир і світло.
Гарний вірш та життєві роздуми, дорога Наталочко! Натхнення тобі та море позитивних емоцій!