Чому так боляче мені?
Немає в кого запитати:
Чом кривда знову на коні?
А в мене втрати, лише втрати…
Життя моє, заходь на чай!
Не хочеш чаю - буде кава.
Ти ж балакуче, зазвичай,
Й неперевершено цікаве!
Поговорім! Пліткам не вір,
Що я помер. То - не про мене!
І хоч давно уже не звір,
Та до любові ще скажений!
Хоч дехто з друзів каже: «Все!» -
В пісок макітри не сховаю…
Не з тих я, хто дві матки ссе,
І нишком проситься до раю…
На шиї – хрест, в душі - нудьга,
Бо бідолашний світ в запої,
І грішна правда сновига
Там, де давно не ходять гої.
І дьоготь в мед кладе журба,
Їй, певно, весело від цього…
І лихо козеням стриба
Обабіч світлої дороги.
В повітрі розчинився гріх,
Трива оргазм фальшивих терцій...
Я відчуваю, що за всіх
Відповідати доведеться.
О, як же боляче бува
У час, коли лиш Місяць гріє,
Коли не вітер дах зрива,
А думка, повна безнадії!.
27.01.2022
