Звечоріло… сніг пасмами летить,
Біло- біло, мене втіша ця мить,
Перегляну січневі дні усі,
Ну нарешті минулися сумні.
Більше місяця, зовсім безсила,
Як у пташки стомились крила,
Зачинили зиму, під замками
Утішалась ясними зірками.
Вітер віяв, весь час ніс вологу,
Кожен з нас приховував тривогу,
За озимі - ледь видно із землі,
Ще й рідкі, в росах густих, уві сні.
Ми зраділи, святковій цій днині
Сніг яскравий, сріблився в долині
Веселились у купелі люди,
Гучний сміх і розмови повсюди.
Зима знову, спорошила ниви,
Й накривала довкола щасливих.
Звечоріло... сніг пасмами летить,
Біло - біло, нас гріє світла мить.
Вона вміло одягла окрасу,
Тож подякуймо Творцю Ісусу!
19.01.2022р
Звечоріло… сніг пасмами летить…