Як ніхто, ти уміла кохать,
Всю себе до кінця віддавала.
І щоб душу свою лікувать,
Струни серця завжди колихала..
Як ніхто, ти уміла чекать,
Навіть там, де чекати не варто..
І ночами до ранку не спать
Всі образи сприймати за жарти...
Як ніхто ти уміла страждать
Рани в серці навчилась лічити.
І щоб якось цю біль вгамувать
Йшла в надії до Бога молитись.
Як ніхто, ти навчилася жить,
Примхи долі тримать героїчно!!
Ти навчилась кохать лиш на мить,
Але мить ця триватиме вічно...
Душевні рядки! 
