Вітер, як досвідчений бариста,
Брав у моря різні кольори,
Пестив… хвиля гнулася ребриста,
Й грізне небо падало згори.
Кидав з неба він колючі струни,
Що впивались у грузькі піски,
Мрії, мов на гойдалці тонули,
Й стомлених пташок скупі разки.
Вітер - наче велетень казковий,
Розвантажив в небі гори хмар,
З мрій сплітав сюжет - морські обнови,
Додавав творінням дрібку чар.
04.08.2019
(ред. 2025)
... Мені подобається такий погляд художника, неначе на влучному пленері. Адже, кожний вдалий погляд поетичної душі - то і є полювання на свіжому повітрі невмирущої творчості, справжньої...
Більш розлого у нарисі: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843052
... Мені подобається такий погляд художника, неначе на влучному пленері. Адже, кожний вдалий погляд поетичної душі - то і є полювання на свіжому повітрі невмирущої творчості, справжньої... 
Гарно! 
