Пила веселка воду зі ставочка,
Живила семибарвні акварелі,
Лугам вона мережила сорочку,
Й відбілювала у росі-купелі.
Понад поля коромисло зігнула,
Стрічками небо заквітчала вправно ,
До сонечка грайливо підморгнула:
«Поглянь, як все прибрала, пишно, вправно!»
Золотобоке сонечко з-за хмари,
Осяяло усе своїм промінням,
І задзвеніли крапельки на травах,
Зачарували всіх своїм бринінням.
25.05.2019