А потім... Наскучавшись вволю,
Вони стрічалися в шалених снах,
Щоб надивитись, до (в зіницях) болю
У вічі... на ромашкових ланах...
Цілуючись, сміялися, мов діти,
Й пили із вуст трояндове вино.
Сплітали руки, ноги, наче віти,
Стелили замість постелі руно...
І кадрували до найменшої деталі
Кохані риски - в пам'яті архів,
А з їх імен писалися скрижалі
У піднебессі крилами птахів...
А на світанку ніжно-захмелівші,
Себе знайшовши у загублених рунах,
... Він тихо зникне, їй косу розплівши,
Щоб знов колись зустрітися у снах...