Не вій вітрисько, душу не холоди,
Сонячний промінь, доторкнеться ніжно,
Із трав сонливих, останній сніг струси,
Хай сум, тривога, пропадуть безслідно.
Весни вітання, хочу я пізнати,
Дивлюсь, задумаюся, знов до вікна,
Він там, на сході, піду зустрічати,
Ой, нащо ж люди, страшна, вбивча війна?
Якби не він, то хто б йшов боронити,
В кроваве пекло, під кулі, снаряди,
І хто б зміг землю й мій сон захистити,
Борець за волю, на посту й за правду.
Там не один, де жахи, страх й смерть ходить,
Сини відважні, немов рідні брати,
Всі негаразди, нехай Бог відводить,
Живі верніться, жде жінка і мати.
20.03.2019р
Як сильно і зворушливо! 
Актуально і правдиво, Ніно! Війна - зло! 
