-Ой, Богданчику, вже завтра
Буде свято! В нас – весілля!-
Щебетала у суботу
Наречена файна - Міля.
-Тобі, милий, кожен вечір
Тільки голову морочу:
У своїх гріхах минулих
Я тобі признатись хочу.
-Ти ж призналась позавчора,
Ми це все обговорили,
Що було - для нас не горе,
І цю тему вже закрили.
-Ти учора , як на лихо,
Був в відрядженні, Богдане,
З цього приводу у мене
Вже з’явились нові дані.
Була віддана роботі:
Тут ні сіло, ані впало –
Я незчулась, як з Ашотом
Ненароком переспала.
Щоб ніколи ти не думав,
Де собака та зарита –
Просто знай, що я для тебе
Завжди чесна і відкрита!
Чудово, Катю!
У житті бува всього..
тільки от щастя свого,
за язик можна позбудить....
В розчаруванні,як далі бути?
Лип, пятами замелькав...
А кохати ж обіцяв?!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ніночко, дуже дякую за такий чудовий коментар-експромт! Щастя Вам, радості, гарного весняного настрою!
Зато про всі походеньки дружини він буде знати з перших вуст! Дуже вдячна, Таєчко, за такий дотепний відгук! Щастя Вам, радості, гарного настрою!
Чудово, Катю! 
