При згадці про тебе у мене здригається тіло,
Це якийсь безсмертний зв'язок двох стомленних душ.
І щемить знову те, що , здавалось, давно відболіло.
Я кричу, що піду та як завжди лишусь...
При згадці про тебе губи німіють, і голос хворіє,
Мої очі горять, а твої — океан Антарктиди,
При згадці про погляд вся моментально зомлію —
Ти ідеальний, а всі інші просто гібриди!
дуже приємно 
