У розкоші безмежності пухких снігів
Ні звука, і ні слова, тільки тиша.
Кохання прокладе доріжку, ніби гід.
І душ, й сердець торкнеться ваших нишком.
Щоби з очей світилась радість, не сльоза,
Для вас віч-на-віч ніжність і без свідків.
Щоб вірності плелась серед зими лоза,
Щоби жорстокості не віяв вітер.
То ж бережіть любов, що відшукала вас,
Не втратьте в недовір*ї, в холоднечі.
В гармонії живіть, цінуйте щастя час,
Тоді не буде в душах порожнечі.
Все так.В юності,молодості стільки ще дурі в голові.Наломаєш дров,а потім за все життя не виправиш..."Так мало пройдено дорог,Так много сделано ошибок..."