О Жалість! Дивне почутття.
Нащо ти краєш ніжну душу,
Нащо це пізнє каяття?
Забути все давно я мушу.
Чи жаль мені, що все пройшло?
Це час старанно стер минуле.
Так нетривке усе було:
Не прижилося, обминуло.
Чи непогожий день удався?
Неначе сонячно було...
Одні питання: чом згадався?
Нащо тоді отак все йшло?
На флейті вітер тихо грає,
Мої спростовує думки...
Дивлюсь в вікно: уже світає.
Невже, думки, ви жебраки?
Хіба, душе, тобі не жаль?
ТАК ЖАЛЬ.....
-----------------------------
НАТИСНІТЬ НА КАРТИНКУ
