Є в Марії мишеня.
З ним у двір іде щодня.
Верхніх лапок, нижніх – дві,
Шапочка на голові.
Хвіст тоненький, як шнурок.
Морда, наче огірок.
Очі – руки сажотруса.
Шерсть рожева, довгі вуса.
Звуть його незвично – Кеніс.
Любить грати він у теніс.
В русі завжди – біга, скаче,
Закида за сітку м’ячик.
Хто навчитись грати мріє,
Хай приходить до Марії.
Кеніс курси проведе,
Як прохатимеш про те.
Не забудь гостинця взяти –
Сир там чи солодку вату,
Хліб із маслом чи ватрушку.
Кине «дякую!» до вушка.
Гарний вірш!!!
