Душа пронизана сльозою,
Вже не заплаче в самоті.
І не побачить той світанок,
Коли вже сонце при зорі.
Коли і ангел, що літає,
Десь у небесах, серед своїх.
Візьме, тобі щось заспіває,
Коли він зійде до землі.
І тобі крила подарує,
Покаже тобі новий світ.
І візьме він, тебе, за руку,
І в небо, знову, та й злетить.
