Вiдмiнниця-студентка у розпачi
Невтiшно на лавцi у скверi плаче:
Її наречений у гуртожитку зрадив,
Знайшла його у лiжку вiдомої бл*дi!
(Дiвча у друзiв свiй конспект шукала
I випадково у кiмнатi їх спiймала.)
Сидить, ридає й дума бiдолаха:
"Чому ж пiшов вiн, дурень, оцим шляхом?
Вiн знає, що я цноту зберiгаю
Для ночi шлюбної. I честь дiвочу маю!
Вона ж iз тих, з якими можна "тiльки спати"!
Хiба мене на неї можна промiняти?"
Мiж тим, це мудрiсть споконвiчна:
Чоловiку потрiбна бл*дь.
Чоловiки кидають "платонiчних"
Та йдуть до "тих, з якими тiльки сплять".
Бажано, аби ще й дешево...
