Луна в душі твій німий крик
Там річка голуба поміж берегами
Сонце було. Сховалося. День - зник
Лиш ніч і я, п'ю каву із зірками.
Сміються губи наче схмелілі від вина
І я тону.. у спогадах про тебе
З очей холодом віє пустота
Що підвела на край покинутого неба.
