Там, де крапля стає океаном, А піщинка стає пустелею, Там, де зорі падають градом І Марс у вальсі з Землею. Мабуть, звідти ледь чутно доноситься Тихий заклик, неначе молитва. Мабуть, звідти на весь світ возноситься Гостре слово, неначе бритва.
ID: 651325 Рубрика: Поезія, Філософська лірика дата надходження: 13.03.2016 17:46:08 © дата внесення змiн: 13.03.2016 17:46:08 автор: Tionka
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie