Я не говорю ні про кого з мертвими,
Я майже ні про що не говорю з мертвими,
Я взагалі стараюся не пересікатися з мертвими,
А особливо заводити з ними дружні стосунки.
Я і вам раджу не ходити з мертвими та за ними,
Хоча я і сам неживий, хоча я і сам весь спаплюжений,
Будьте завжди зневіреними та впертими,
Будьте завжди покірними та застудженими.
Пам’ятаєш я тобі говорив що готовий тут жити ?
Та і скрізь, де ми знімали наші квартири,
Я знаю, що ти, як і тоді не зможеш мені повірити,
Я знаю. Тому тут немає про що говорити.
Я знаю, та все ж я скажу кілька слів про квартири,
Про місця які мені не вдасться ніколи забути,
Я готовий скрізь, але тільки з тобою жити,
Адже мені неважливо де, аби тільки для тебе бути.
Я докурю чергову червону цигарку,
Як бачиш, я так і не зміг кинути для тебе палити,
Я на днях звабив одну вродливу циганку,
Вона мені напророчила, що я ще буду битись.
Чи то в конвульсіях чи то в вуличних бійках,
Чи то від наркотиків чи то від алкоголю,
Я розчарувався в часі та його підозрілих мірках,
Який мене окутав в свою неволю.
Він то летить стрімко то повзе немов черепаха,
Він зовсім не лічить, ми просто все забуваємо,
І я готовий жити вічно, навіть в ролі невдахи,
Аби не забути тебе, і той час на який впливаємо.
ID:
649344
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 06.03.2016 11:26:30
© дата внесення змiн: 06.03.2016 11:26:30
автор: Віктор Непомнящий
Вкажіть причину вашої скарги
|
