Куди поділись тії дні?
Коли в єдиному пориві,
В серцях запалені вогні
Так самовіддано горіли,
Зігрівши душу молоду
І освітивши шлях до волі,
Щоб подолати ту біду,
Здобувши іншої вже долі,
Для України, для усіх,
Хто не хотів додолу гнутись.
Куди поділись тії дні?
Як їх країні повернути?
Як віднайти себе самим?
Серед блюзнірства переможців,
Що тишком-нишком загребли,
До своїх пазух владу й гроші,
Забувши, як топився сніг,
Багряний, змішаний із кров’ю,
Як заховатися не міг
Від куль, поранений вже хлопчик,
Як він вдивлявся в небеса,
Йдучи у вись до своїх друзів.
Хіба ж тоді хтось відав-знав,
Що їх завчасно обманули,
Пустивши з димом всі слова,
Всі обіцянки і пророцтва
І що прийде до нас війна,
Війна, якій не буде прощі…
Куди ж поділись тії дні?
Коли прийдуть забрати своє..?
