Немає серед нас людей безгрішних,
Немає серед нас істот свідомих,
Ми як ухмилки постатей зловтішних,
Та чи ще довго нам лежати в комі,
Ми бачим дзеркало, а в нім лиш тіло,
Проступки наші лиш тоді побачим,
Коли ми душу виправимо ділом,
І перестанем бути в темноті бродячим.
