Просто збу́лась і згіркла рано ще одна із зими зима.
Шию тонку обвивши наче задусити вже намір мав,
шалик, петлями танцювальний, вітром вигин змінив у злам.
По ключицях й зап"ястях міста потічково зима текла.
Ноги в мештах стрибали тактом ширини й довжини калюж.
Помикалися сірі ями. Плив між ними асфальтний вуж.
Їй хотілось втекти подалі від зими і від гіркоти.
Ледь дотя́гла на собі шалик,
важко виструнчений з води.
