З тобою?.. відлетіла... відлетіла...
У прірву, що сховали дзеркала.
Зламав крило, а потім тії крила,
Згубила десь, знайти вже не змогла...
Я не з тобою, але поряд наче,
Дивись, як амальгама мерехтить,
Насправді, то душа так гірко плаче,
Бо вже не сила, прикрощі терпіть.
А тут у прірві як? Та, ніби вдома...
Лиш точка зору - звідти та сюди.
Без крил, у темряві, здолала втома,
Стомила спрага, ні ковтка води.
Десь, чую, падають дощі потоком,
Але на стінах, краплями слюди,
Зловісним блиском жадібного кроку, -
Пуста порода срібної руди.
Торкнусь руками, пилом обсипає,
Старі зотліли з часом дзеркала.
Летіть втомилась, та не видно краю,
В руці - пір`їна від мого крила...
07.02.2015.
