День зимовий,мов свічка згасав
В позахмар'ї солодкої вати,
Рум'янів у полоні заграв
І м'якенько стелився у хати.
Бахромою звисав із дахів,
Розливався ялинкам на плечі.
Із небесно-глибоких льохів
Вийшов сизий змережений вечір.
Накрохмалені крила підвів,
Щедро зорі засіяв крупою
І над шапками сніжних снопів
Вишив місяць медовий каймою.
По стежках морозцем зарипів,
Розкошлатив посріблені брови,
І,струсивши сніжок з рукавів,
Шугонув у безлисті діброви.
15.12.2013
Ірочко, я пам’ятаю цей вірш, і дуже гарна світлинка до нього була, та на цьому моєму компі не вистачає розрішення для світлин, ось вже після Нового року розгуляюсь...
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Анночко,від душі дякую Вам за такі теплі слова. Так приємно знати,що мої вірші пам'ятають(мені дуже соромно,що я їх так бездумно тоді видалила)....ДЯКУЮ !