Сюди приходять кораблі,
самотні білі кораблі.
Великі діти сивих хвиль
приходять здати якорі.
Беззахисні герої миль,
непередбачуваних миль
швартуються з усіх усюд.
Байдужі їм і буря, й штиль.
Їх зустрічає різний люд.
Примхливий різнобарвний люд.
І прапорцями тріпотять,
ногами змішуючи бруд.
Та хвиль непереможна рать,
віками вихована рать
їм закриває всі шляхи,
бо тут лишається їх стать.
