Всотує натовп байдуже метро.
Стигне від холоду змучене тіло.
П'є зима,випиває тепло.
Руху нема.Бо життя оніміло.
Холодом вулиць кульгає ніч.
Ніс у хмари кудлаті кутає
місяць.
Життя-це така надзвичайно
примхлива річ,
бо ще вчора я ніби жила...
а сьогодні для мене немає
місця.