Вона пускала у струмочках фантики ...
Сама собі варила каву зранку ...
І мріяла про принца і романтику,
Рахуючи ромашки на фіранках ...
Вона уміла слухать дощ за вікнами,
І розуміла, що шепоче вітер ...
Її слова були для інших ліками ...
А їй ... ну хоч би раз хто сльози витер ...
Вона завжди була для всіх промінчиком -
Світила, звеселяла, зігрівала ...
А свою тугу, крихітним камінчиком,
У черевички від людей ховала ...
Вона кохала...Чи була коханою? ..
Нелегко закохатися в дивачку ...
Душа щеміла вирваною раною -
Не треба їй любові, як подачки! ..
Вона пускала у струмочках фантики ...
І дарувала без остатку ласку ...
І свято вірила у принца і в романтику,
Що хтось напише і для неї казку ...
Люба! три вещи отличают твои стихи. Душа, драматургия и образность. Я тебе писал уже, что "Тёмные Аллеи" самого Бунина частенько вспоминаются при прочтении твоих маленьких женских, людских историй, за которыми целая жизнь,целая вселенная. А Иван Алексеевич большой мастер.(спасибо ему)ну. и тебе (само собой)! Говорить о том. что это честно и отмечать как четвёртое достоинство - не стоит, поскольку Бог таки любит троицу (3- оптимальное число везде, за искл. оценки ) - это во первых. Во вторых: Честность входит в понятие "душа". Можно ли душой лгать?
Однимслов трогательно получилось. Твоё - до мозга костей... и пробирает также. И до мозга и до костей!Хвалить тебя бессмысленно. как можно хвалить Солнце за то. что оно светит и греет. Слава Богу , что вы есть!
ЗЫ:
Чудаки от слова "чудо". А мир без чудес - чёрно-бел, таки. Не могу судить насколько это автобиографично, но то что ты чудо - сомнений нет ни у кого.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
да уж, я -чудо ещё то ...
Ты мне тут столько всего ...я даже растерялась немного ... Спасибо, Ген, искреннее спасибо!!! А что касательно автобиографичности ...Наверное, в каждой моей ЛГ есть я, но в этой -больше всего ... просто настроение было неочень, захотелось, чтоб кто -то пожалел ...ном так, как действительно всегда приходится мне, то решила так вот сама себе поплакаться ...глупо, наверное? ...
Не чекайте принца на коні,
Бо давно вони вже не існують.
А принцесой станете тоді,
Коли вас за ніжність пошанують! Та у вас цього досить. Багато,хто шанує.
Гарний вірш, хоч із нотками суму! Доброго вам настрою!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мій принц уже поруч!!! а от ЛГ перебірлива ...
Дякую за сонечко!!!!!!!
свято вірила у принца і в романтику,
Що хтось напише і для неї казку ...
я подарую тобі казку
і найчарівнішу у світі,
закутаю у свою ласку
і загойдаю в ніжнім вітті!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...уявилась мені та дивачка ... дуже романтична, сповнена любові та тепла, а внеї цього всього було дуже багато, адже роками збиралось, збиралось ... і от в її серці це все не поміщалось, тому й вона дарила усім людям любов з надією, що хтось озветься на її почуття ... щось типу цього
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви праві, щось типу того ... Дякую за пізній візит!