Я не зіграв у пристрасті Верони,
Але не менш мій досвід знає слів.
В свій час життя відкинуто закони,
До тебе шлях на все їм відповів.
Мені байдужа думка птаха з неба,
Поради зайві, бо я знаю сам.
Душі вогонь, та вітер спраги треба,
Щоб голову склонить твоїм очам.
Не знав кохання, яке знав Ромео,
Джульєту як, він розумом вгадав.
Але я певен, почуттів що древо,
За нашим прикладом, він серцем збудував.
