| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олена Бондар (Бондаренко): Собаки плачуть - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. 
 КОМЕНТАРІ Олена Бондар (Бондаренко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую. Заходьте - поспілкуємось.         Вразлива, 17.01.2013 - 10:05До щему!Пригадалося дитинство,похорон  моєї мами,мені 9  років,перед катафалком біжить наша собака,а коли в могилку труну опускали,то вона 3 рази туди скакала.Вибачте за такі моторошні спомини!   Олена Бондар (Бондаренко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Куди ж від споминів... В кожного свої, та все ж схожі.             Исаак, 18.11.2012 - 23:39Собаки  плачуть,  ви  повірте,  люди,  плачуть! Їх сльози котяться, великі, мов горох… Собака ждатиме і вам усе пробачить, Бо ви для неї Друг і Цар і Бог! Это так! Собаки плачут! А как они умеют любить! У нас сейчач громадный русский чёрный терьер. А перед ним были кавказкие овчарки. Если сын надолго задерживается на работе, какие слёзы в собачьих глазах. И тихое скуление. Олена Бондар (Бондаренко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Уважаемый Исаак! Я очень Вам благодарна, что прочли мое скромное произведение. Я просто рассказала, как было на самом деле. Я часто слышала от людей,что коровы плачут, когда их ведут со двора сдавать на убой. А нашего Барбоса видела сама. Подошел ко мне почти слепой, узнал меня и по собачьейй щеке скатилась слеза...       Любов Вакуленко, 06.11.2012 - 21:05Спасибі за ваш вірш.Я дуже люблю тварин, може це й гріх, але навіть більше за людей. Тому що людина - цар звірів, а її вчинки іноді негідні звання Людини. Доля тварин, особливо ж кішок, собак та інших, повністю залежить від людини. Про це говорить велика кількість безпритульних, кинутих на призволяще тварин. Гірко на все це дивитись... Ми хочемо побудувати світле майбутнє, а любові в серці не маємо... Жаль... Пробачте, що вихлюпнула на вас свої емоції, але бачу, що ви теж розумієте біль живої душі. Здоров"я вам і натхнення.   Олена Бондар (Бондаренко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую Вам і повністю підтримую.       Олена Бондар (Бондаренко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Я рада знайомству. Тепер я занесу Вас в білий список, що дасть мені можливість слідкувати за вашою творчістю. Відочка Вансель, 18.09.2012 - 22:05Цей найкращий.Коли починаєш плакати від вірша-я думаю для автора немає кращоі оцінки.Тут слів не додаш. Олена Бондар (Бондаренко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Спасибі!!!!!!!!!!   Віталій Поплавський, 18.08.2012 - 22:24Чудово! Недаремно є таке прислявя чи метафора; "Чим більше я пізнаю людей, тим більше мені подобаються собаки". Людина може зрадити - собака НІ!!!! Олена Бондар (Бондаренко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую, Віталію. Я сама, нажаль, часто згадую це прислів'я.   Олександр ПЕЧОРА, 16.08.2012 - 19:30  Заболіло... глибоко дістало. Завтра буде озвучена моя "Балада про Полкана".   Олена Бондар (Бондаренко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую Вам, Олександре Андрійовичу, що відгукнулось Ваше серце. Обов'язково  завтра послухаю "Баладу!   Анатолійович, 16.08.2012 - 18:10      Гірко, болюче до сліз! Уявляю, як Ви плакали разом з тим нещасним Барбосом...  Мені здається, що то були сльози прощання з Вами і він недовго протягнув  після цього... Але біль і муку з його собачої душі Ви зняли...     Олена Бондар (Бондаренко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Мабуть ви в усьому правий, Анатолійовичу: і плакала і прощалися. Його вже нема, та так глибоко в'їлося в пам'ять. Дякую.   Юра Васюта, 16.08.2012 - 17:00про корів. нагадали мені картину з дитинства. у сусіда був кінь Вася. білий красень... коли він став зовсім старенький - той вирішив його здати на м'ясокомбінат, щоб не здох прямо в повітці. і !!!до чого розумна тварина!!! кінь ніби все зрозумів. покірно зайшов на причіп. але коли він заходив - усі помітили, що він плаче... зворушлива картина... Олена Бондар (Бондаренко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Багато дечого про них ми ще не знаємо. Часто виявляеться, що тварини розумніші за нас, відданіші, а саме головне безкорисні. Салтан Николай, 16.08.2012 - 16:47      Дійсно...важко читаючи подібне стримати сльози... просто комок в горлі стає Надзвичайно гарно, дуже щиро і чуттєво описали         Олена Бондар (Бондаренко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Спасибі, Колю. Може тому й щиро вийшло, бо сама це пережила. А недавно прочитала, що деякі тварини теж плачуть перед безвихіддю, як діти. Мовчки, просто сльози котяться, як горох. Олена Бондар (Бондаренко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую тобі, сонечко. Твої сльози - найвища похвала від тебе. Тим більше, що так було насправді. Я часто чула від людей,що корови плачуть, як їх ведуть з двору здавати на убій. А нашого Барбоса бачила сама. Підійшов геть майже сліпий, упізнав  мене і по собачій щоці скотилася сльоза... Олена Бондар (Бондаренко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Я теж це знаю. А може це й краще. Хоча б комусь в цьому світі ми можемо довіряти.   Олена Бондар (Бондаренко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Чемно дякую.       | 
 |   
 | |||||||||||||||||||||||||||||||