Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: ОЛЬГА ШНУРЕНКО: ЗУСТРІЧАЮ ПРОХОЛОДНИЙ РАНОК - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Віктор Варварич, 18.05.2012 - 13:11
Тишу п’ю повільними ковтками -У душі глибокий спокій. Обіймаю простір і думками Відлітаю в світ утопій… ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ПРИЄМНО, ЩО ВАМ СПОДОБАЛИСЯ МОЇ РЯДОЧКИ Ліоліна, 18.05.2012 - 12:49
Тишу п’ю повільними ковтками Мелодійний і життєдайний твір Ранок... Що день принесе - чи поринеш в світ утопій, чи втопишся в хвилях радості? Підіймає настрій ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ПОКИ ЩО ПОРИНУЛА В РЕАЛЬНІСТЬ - ПРИБИРАЮ НА БАЛКОНІ ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
РОСЯНА ПРОХОЛОДА... НЕЙМОВІРНА ТИША!!! Я ДУЖЕ РАНО НА ПОДВІР‘Я ВИЙШЛА Лєха Суслик, 18.05.2012 - 10:45
Чудово!!! Обожнюю ранок! Коли навкруги ще тихо, природа не відійшла від нічного спочинку, але вже весело перегукуються пташки.Відмінний вірш ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я БАЧУ - МИ НА ОДНІЙ ХВИЛІ ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я У ВАШ РАНОК ТАКОЖ УЖЕ ЗАВІТАЛА ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ТИШУ П‘Ю ПОВІЛЬНИМИ КОВТКАМИ - У ДУШІ ГЛИБОКИЙ СПОКІЙ...
Валя Савелюк, 18.05.2012 - 09:50
я оце якраз до хати ввійшла після походу по травах босяком... ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
З ЗАДОВОЛЕННЯМ!!! Я ПРОКИДАЮСЯ В 4-20 ЩОРАНКУ! ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
РАНОК ПРОКИНУВСЯ, А КОТЕЙКО ЩЕ НІЖИТЬСЯ ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я ЗРОЗУМІЛА Валя Савелюк, 18.05.2012 - 09:41
красота!..Зустрічаю прохолодний ранок, До криниці йду по воду... Наче кішка, вигну свою спину, І вдихну на повні груди -... Знаю, що буквально за хвилину, Вибухне природа співом, Сонце освятить чергову днину Різнокольоровим дивом… Тишу п’ю повільними ковтками - У душі глибокий спокій. Обіймаю простір і думками Відлітаю в світ утопій… так і тягне за Вами слід і слід... коли дивишся -- а вже йдеш тою ж стежкою до криниці і п"єш прохолодну ранкову тишу... чиста яка на смак!... ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я ЗНАЮ, ВАЛЮ, ЩО ТИ ВІДЧУВАЄШ ЩОРАНКУ Я ЩЕ ПАМ‘ЯТАЮ ВСІ ЦІ ВІДЧУТТЯ І ЕМОЦІЇ, ОСОБЛИВО ЗАРАЗ, КОЛИ НА ПОРОЗІ ЛІТО, А Я НА 13-му ПОВЕРСІ ВІД СПЕКИ МЛІЮ... ДАВАЙ СЬОГОДНІ РАЗОМ НОГАМИ БОСИМИ ПІДЕМО В ГУСТІ ТРАВИ РОЗКІШНІ Й РОСЯНІ STRANIERA(Кошіль Надія), 18.05.2012 - 09:33
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я ЖИВУ В УКРАЇНІ, АЛЕ В БАТЬКІВСЬКИЙ ДІМ ЗАЛІТАЮ ТІЛЬКИ В МРІЯХ І У ВІРШАХ...ТАКЕ ЖИТТЯ І ТАКА ДОЛЯ... ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
КВІТИ НЕ РОЗПЛЮЩИЛИ ЩЕ ОЧІ - У ДОЛИНІ СОННИЙ ЛІТНІЙ РАНОК...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В ЛІСІ НЕ ЛУНАЄ СПІВ ПРОРОЧИЙ І СТОЯТЬ ДЕРЕВА МОВЧКИ...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ЗУСТРІЧАЮ ПРОХОЛОДНИЙ РАНОК...
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||