Самотні сни блукають по кімнаті,
тонкими пальцями торкаються душі,
мов заколисують, та я не хочу спати,
я буду слухати мелодію дощів.
І ось вони вже залізають в ліжко,
беруть за руки у міцний полон.
Ну, дайте, я послухаю ще трішки,
але на віях примостився сон...
