(Дівчата, Ви два сонця!)
Я не заздрю дощу, що вмиває байдужі обличчя,
Він вилизує грим (довіряти ж бо маскам не вміє),
Як не вірю словам, що осколками душу калічать..,
Лиш достиглим очам, у яких народилася мрія.
Зупинятись не слід. Я не заздрю далеким дорогам;
Той хто вірить – не жде, задивляючись просто угору.
Не кидай фраз скупих у багаття моїх монологів –
Я воскресну ще з них! – та не заздрю, бо, мабуть нескоро.
18.04.2011 р.
весна прийшла, от і не спиться ночами, спробую висунути думку, що наприклад другий рядок першого катрену Твій а значимість ролі хіба аж така важлива от почне Тобі заздрити чоловіча половина, що Ти спромігся попасти у коло таких чарівних дівчат, як Марічка і Галинка, та ще й відразу з обома
Володимир Шевчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ага, а всіх моїх рядків - три (а вгадав Ти, бо з дужками? )
та нехай заздрять - "Я не заздрю"
я теж ще в романі дещо дописую, але вже мабуть засну...