Такий як є. І що мені з того?
Зірки з небес і ті до мене ближчі.
Ти думаєш, що ти для мене Бог?
Що ж то за храм в якому вітер свище?
У вічній правоті твоїй змовчу.
Сценарій фраз, кому це вже важливо?
Скажи, чи ти хоч раз в житті відчув,
Як тихо кров шумить у мене в жилах?
Чи був ти там, де я? Хоча б на крок
Зі мною на оцій, хиткій планеті?
Я мабуть й справді ближча до зірок,
У них обійми завжди розпростерті.
Усе як є, хай буде! Не гнівись.
От тільки я уже не поряд, бачиш?
Скажи одне: чи ти б мене колись
Таку як є, за все що є пробачив?
Прости мені усі обмани,
Що не зберіг Твого кохання.
Воно неначе птаха рання
Порхнуло й зникло у тумані.
А я стою один безкрилий
Неначе загнаний підранок,
Встає в крові на сході ранок,
І буде знову день красивий.
А я недавно був щасливий
І до життя такий охочий,
Щось пеленою стелить очі
І навіть сонця схід не милий.
Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доброго ранку Та от все ніяк не вгамуюсь Слухайте, а гарно у вас виходить. Особливо мені сподобалось "Встає в крові на сході ранок,
І буде знову день красивий" - дуже цікавий, новий образ....
Та от все ніяк не вгамуюсь 
Слухайте, а гарно у вас виходить. 
