Я не відьма, не чаклунка.
Я лиш дівчинка-пустунка.
Твоїм серцем в тенніс грала
І весь час вередувала.
Нерви твої я з компотом
З*їла вранці на работі.
В казино не раз бувало
Твою душу програвала.
То печінку закопаю
На городі, для врожаю.
Сміх та радість підпалю
Я без жодного жалю.
Я як та маленька мишка
Згризла мозок тишком-нишком.
Все одно мене не лаєш:
Я кохаю, ти кохаєш.
То вже не я, а залишки мене,
Та все одно: вони тебе кохають!
у холодець кістки мої запхаєш,
а шлунок - із рубцями промайне
(до речі: нирки на солянку маєш).
demiren відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
неймовірні експромти на теми моїх віршів. Рада,що надихнула Вас
супер! Обожнюю образну Поезію. Тут вона на сайті - поки рідко в кого. Коли їм підказуєш про неї - смертельно ображаються.Пишуть - в основному - просто думки-побажання у риму(що нічого спільного з поезією не має...) Тому - дуже задоволений вашим проривом-віршем!!! Успіху!!!
demiren відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
неймовірні експромти на теми моїх віршів. Рада,що надихнула Вас 
