Кохання, кажуть, підіймає вище неба,
А мої крила, мабуть, ти спалив,
Я божеволію від тебе, що ще треба?..
Віддати можу все, що б не просив.
Та ти, здається, мрієш не про мене,
Навіщо ж тоді душу полонив,
Навіщо розриваєш серце й вени
І почуття , що в мені розбудив...
Вірш чудовий!Хочу вірити, що з часу написання біль вщухла... І ще про вірш - мені остання стрічка здається не в ритмі, мені вона звучить так : "І почуття, які в мені ти розбудив". Перепрошую...
це вічне питання... навіщо? варіантів відповіді нескінченність помилився... погрався... помстився... повідомлення не вистачить все описати.ю крім того у кожної відповіді існує безліч пояснень
TatianaV відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оценка поэта: 5 Ваш вірш відлунням у моєму серці!!! Так боляче зараз і не могу нічого написати, виразити словами.... Хоч Ваш вірш прочитала і знайомі почуття побачила...