Вирішив викласти вірш написаний Іваном Франком До Афродіти в українській версифікації сапфічного обороту. Як для мене ця людина наче зазирнула в майбутнє як воно має бути насправді саме українською.
Мова йде не тільки про його вклад.
Якщо брати до уваги класичний сапфічний 11-складовий вірш , то він має з давньогрецького оригінали ритмічні особливості , які не відповідають українському мовленню.
Строфа з дав.грецької:
- U - - - U U - U - U (3 рази 11 складів)
- U U - U ( Адонічний вірш, 5-ти складник)
Версифікація для УКРАЇНСЬКОГО ВІРШОБУДУВАННЯ НА ОСНОВІ ВІРША І.Франка:
Ти їх слала назад, а сама, проблаженна,
Усміхаючись своїм обличчям безсмертним,
Ти питалася, що мене мучить, чого так
Тужно я кличу?
- U - U U - U U - U U - U 13
- U - U U - U U - U U - U 13
- U - U U - U U - U U - U 13
- U U - U 5
І я вважаю цей формат має фантастичний і мелодійний ритм.
Звичайно не монодична меліка, але дуже потужна ритмічна особливість яка передана в куплеті. І до того ж я тепер маю іншу ціль у написанні подібних «версифікацій» . Дякую всім за увагу . Тим хто шанує античну творчість - бублик з маком і міцної гарячої кави 🥲