Ти з тих чужих, але частково рідних.
Зовсім невідана мені людина.
Тож начебто й не ма в тобі потреби.
Але, ти всеж таки, життя мого частина.
З мінливим вітром, й небом дощовим,
тебе у порівнянні маю.
Ти так безпечно, легко зачепив,
мої думки... Тебе, я пам'ятаю.
