Зимовий вечір
Буря млою небо криє,
Сніжним вихором мете;
То як звір вона завиє,
То заплаче, мов дитя,
То по крівлі застарілій
Враз соломою шурчить,
То, як вершник запізнілий,
Нам в вікно заторохтить.
Наша схилена халупка
І печальна і тьмяна,
Що це ти, моя старенька,
При замовкла у вікна?
Чи то бурі завиванням
Ти, мій друг, утомлена,
Чи дрімаєш під дзижчання
На мотив веретена.
Вип’єм, давнішня подружка
Бідній юності моїй,
Вип’єм з горя; де ж то кружка?
Серцю буде веселій.
Свою пісню, як синиця
Тихо за морем жила,
Заспівай, як та дівиця
За водою вранці йшла.
Буря млою небо криє,
Сніжним вихором мете,
То, як звір, вона завиє,
То заплаче, мов дитя.
Вип’єм, давнішня подружка
Бідній юності моїй,
Вип’єм з горя; де ж то кружка?
Серцю буде веселій.
