Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валерій Яковчук: Сергій Рахманінов, Під брамою, де храм святий (М. Лермонтов) - ВІРШ


Валерій Яковчук: Сергій Рахманінов, Під брамою, де храм святий (М. Лермонтов) - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 14

Пошук


Перевірка розміру




Сергій Рахманінов, Під брамою, де храм святий (М. Лермонтов)

Під брамою, де храм святий, Просив нещасний подаяння, – Блідий, безсилий і худий Від спраги, голоду, страждання. Кусочок хліба він просив, – Являли очі справжню муку, І хтось там камінь положив В простягнену жебрацьку руку. Так я молив твою любов, В сльозах горьованих, з журбою, Та почуттів правдивих зов Навік зневажений тобою. Сергей Рахманинов У врат обители святой (М. Лермонтов) У врат обители святой Стоял просящий подаянья Бессильный, бледный и худой От глада, жажды и страданья. Куска лишь хлеба он просил, И взор являл живую муку, И кто-то камень положил В его протянутую руку. Так я молил твоей любви С слезами горькими, с тоскою; Так чувства лучшие мои Навек обмануты тобою.

ID: 800586
Рубрика: Вірші, Поетичні переклади
дата надходження: 24.07.2018 23:48:28
© дата внесення змiн: 24.07.2018 23:48:28
автор: Валерій Яковчук

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Зоя Енеївна
Прочитаний усіма відвідувачами (108)
В тому числі авторами сайту (6) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Зоя Енеївна, 26.07.2018 - 00:57
12 12 12
 
Валерій Яковчук відповів на коментар Зоя Енеївна, 26.07.2018 - 01:03
Щиро дякую!
 
Михайло Гончар, 26.07.2018 - 00:05
ШМАТОЧКА хліба він просив;
І камінець хтось положив (поклав) friends drag
 
Валерій Яковчук відповів на коментар Михайло Гончар, 26.07.2018 - 00:47
Дякую за увагу до мого перекладу!
– На тім мості стоїть дід старий та сивий та просить милостині (чого?) (Іван Франко, XIII, 1954, 427);
– Чого він тремтить і чого він хоче? — Він жебрак, — каже мама, — він просить милостиню (що?) (Юрій Смолич, II, 1958, 12).
ПОЛОЖИТИ, ложу, ложиш, док., перех.
-Помістити щось у що-небудь.
-Помістити кого-небудь десь у лежачому положенні.
-Помістити щось на чому-небудь.
-Скласти, розмістити щось у певному порядку; акуратно покласти.
-Перестати користуватися чим-небудь, відкласти, залишити щось.
-Помістити щось біля чого-небудь; прикласти.
Словник української мови в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 91.
 
12 12 12 Гарний переклад, але трапляються русизми (подаяння, зов). Та я думаю, що в даному контексті це виправдано. smile
 
Валерій Яковчук відповів на коментар Надія Медведовська, 25.07.2018 - 23:19
Дякую за увагу до мого перекладу і гарну оцінку!
ПОДАЯ́ННЯ, я, сер.
- Пожертвуване жебракові, біднякові; милостиня.
Словник української мови в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 736.
ЗОВ, у, чол., поет. Те саме, що заклик.
* Образно. На сонця зов збудилася земля. Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 288.
Словник української мови в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 676.
 
Чайківчанка, 25.07.2018 - 00:43
give_rose
 
Валерій Яковчук відповів на коментар Чайківчанка, 25.07.2018 - 14:28
Щиро дякую!
 

Нові твори