На мить мені подихати Волинню,
Холодним лісом , де лежить глибокий сніг.
Вона далека, наче стала тінню,
Загублена серед думок моїх.
Подихати тоді, коли весна,
Цвітуть дерева, зеленіє луг,
І прокидається зі сну верба,
Почути мову України, її дух,
І знову -довгий шлях на чужину,
Яка вже стала другим рідним домом,
Все, що я маю, все, що так люблю,
Це в Луцьку - мої друзі і знайомі,
Повернення назад уже не буде,
Тепер я гостя там і назавжди,
А тут втішає море й добрі люди
І тепле сонце навіть в холоди.
05.03.2021
ID:
907063
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 06.03.2021 14:35:25
© дата внесення змiн: 27.10.2025 15:16:39
автор: Руслана Сапронова
Вкажіть причину вашої скарги
|
