UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Оксана Дністран: Де забарилася зима? - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Святослав_, 24.12.2019 - 06:21
Чує моє серце, скриплять про це старі кістки - зима готується до грубого реваншу. Ой, що буде.. що буде...  
Оксана Дністран відповів на коментар Святослав_, 30.12.2019 - 09:39
Все може бути.  Та цього року природа б"є всі можливі рекорди аномалій. Тож не дивно, що і зимою снігу в неї не допросишся. Видно у людей вчиться. Гарних Новорічних свят! І не тільки. 
Дмитро Кiбич, 19.12.2019 - 16:23
Гарний вiрш, Оксано.   Це точно, збилася з дороги десь сувора снiгова тiтонька. Ну нiчого, компас ось дiстане i тодi на потрiбну дорогу якраз i вийде. Тiльки от у вас у 4 рядку - якось тут не зовсiм слова поеднуються мiж собою. Як же дзеркала можна вдягти? Це ж не сукня якась чи светр або пальто чи шапка. Може тодi тут вжити - "дали", ну, i, вiдповiдно, "озерам". Мовляв, озера хочуть поглянути у дзеркало, аби остаточно переконатися у бездоганностi своеi краси: Озерам не дали дзеркала. Оксана Дністран відповів на коментар Дмитро Кiбич, 19.12.2019 - 16:36
Правда? Але ж одяг у озер - не традиційний. Чому б їм не вдягнути щось нехарактерне ? Бо, якщо виходити із суворої людської логіки, то взагалі, хіба озера можуть щось одягати? Чи їм хтось щось дає? Верхній шар води просто замерзає у кригу.
Дмитро Кiбич відповів на коментар Оксана Дністран, 19.12.2019 - 19:47
Нi, ну, ви прямо по крайнощах так одразу рубаете. Або безмежна, вседозволююча фантазiя або послiдовна й сувора людська логiка без будь-яких там забаганок.   Воно може ж бути щось i посерединi мiж цим - золота середина так звана. Я ж i не казав такого, що одяг озер мае бути тiльки iз загальноприйнятих матерiалiв для вбрання, там - з шерстi, з льону i iм подiбних. У чому рiч, може у них сукня, кофта чи шапка i з дзеркального скла бути, безумовно. Але ж не саме дзеркало озера на себе вдягають, а одяг, виготовлений з нього. Тодi може: Озерам - для обнов дзеркала б. Оксана Дністран відповів на коментар Дмитро Кiбич, 19.12.2019 - 19:49
А хіба озера не вдягають на себе дзеркальну поверхню? По крайній мірі - у моєму творі їм хотілося це зробити.  Зі Святом Вас, Дмитре! 
Дмитро Кiбич відповів на коментар Оксана Дністран, 19.12.2019 - 20:13
Взаемно, i вас також з ним вiтаю, Оксано.  Так, а у цьому словосполученнi "дзеркальна поверхня" - тут же все-таки ключовим словом е саме "поверхня", а не "дзеркальна". То он, скажiмо, у пiснi Алли Поповоi - там звучить ще: "Трунком заполоч пахне. Пахне заполоч трунком". Також - не з самого ж трунку заполоч складаеться, а лиш пахне тим трунком, мае його аромат. А складаеться вона все-таки з певноi кiлькостi кольорових ниток для вишивання. Оксана Дністран відповів на коментар Дмитро Кiбич, 19.12.2019 - 20:21
В поетиці є такий засіб, як метонімія матеріалу - заміна назви речі матеріалом, з якого вона зроблена: ходить у шовках. Любить кришталь. Платить золотом.
Дмитро Кiбич відповів на коментар Оксана Дністран, 19.12.2019 - 23:51
Ну, в даному випадку ширша, ще бiльш масштабна замiна матерiалу, бо з дзеркального скла зробити одяг i головнi убори, окрiм природи, бiльше нiяким ремiсникам таке не пiд силу.  Хоча он, ця ж сама зима, яка забарилася, але вже незабаром все-таки постане перед нами, то в iншiй пiснi вона з багатьма видами дiяльностi добре вправлялася - i в кулiнарному, i у ткацькому, i у мостобудiвному мистецтвах: Серафима Пант, 19.12.2019 - 14:06
Ми теж творці настрою.Потрібно допомагати Миколаю гарними справами - і зима підтягнеться до гурту....засріблиться, засніжить!
Оксана Дністран відповів на коментар Серафима Пант, 19.12.2019 - 16:46
Це точно! То хай радість іскрить і наповнює світ!Зі Святом Вас!
Оксана Дністран відповів на коментар Володимир Кепич, 19.12.2019 - 09:53
... еге ж. Коли вже усім весни буде хотітися?.. 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
