Плюєш у колодязь де пив спраглим воду
Жбурляєш каміння у того з ким пив
Ще й нагло відвернеш при зустрічі морду
Тож знай, що місток діалогу спалив
Не плюй у колодязь, прийдеться напиться
Так вчили і в школі, і тато, й дідусь
Затям, за для того й існує криниця...
Щоб спраглий до неї колись повернувсь
