Забуті спогади колишніх,
Таких глибоких почуттів,
Мов павутиння серед вишні,
Яку роками ти наплів.
Ніч протекла у мої стіни,
А ти давно у мої сни.
Як не сховатися від тіні -
Так не втікти і від весни.
Забути образ твій, чи зможу...
Навіщо я по колу ходжу?
І в теплій тиші твоїх стін -
́
Відчуєш, начебто один.
Та крізь годинника хвилин -
Ти проберешся до моїх колін.
