Спокій щось не приходить досі,
від безсоння немає спасу,
та вже скоро настане осінь,
клопітлива пора, обмаль часу.
Те, що зайве та випадкове,
відлетить восени з листвою,
та зимою спогад раптовий
обернеться легкою нудьгою.
Голим тілом, порожнім поглядом,
кожним словом та кожною дією,
я залишусь для тебе досвідом,
ти - моєю останньою мрією.
