Не дивися у вічі, не тримай так розгублено руки.
Я пішла, навіть не озираючись - досить цих сліз.
Там були світлі миті розділені днями розлуки.
Почуття всі забрала. Ось, бачиш ту гору валіз?
І не ріж своїм поглядом в спину мене на частини.
Стук підборів бруківкою з серцем твоїм в унісон.
Віддавала усе, а натомість, мабуть й десятини
не просила, лише б час від часу приходив у сон.
Не рахуй дні, що без. Зберігай усі пам'ятні дати
десь глибоко у серці. А згадуючи - посміхнись.
Не погляну назад - я не хочу усе зіпсувати.
Прошу й ти, лише тільки в майбутнє щасливе дивись.
Заходьте частіше 
