Коридорами білими -
тіло до тіла… сутінки.
Коридорами чорними – й море поглине нас.
Сонце бавиться з тінями легко і стильно. Кутики
губ зволожені – то
веслувати найтонший час.
… витираєш дощі
на холодних колесах потягу.
Сієш поміж долонями просо крихких образ.
Відбиваєш чечітку на смугах земного протягу.
… і знімаєш з хреста
мене… кожен десятий раз
справді,там дві ворони... Ви дуже спостережливі,Менестрелю...може,вони й скажуть,що не завжди все відбувається з нами логічно...а стежки можуть привести нас куди завгодно...і не завжди до цілі...дякую Вам за небайдужість